Сина мати колисала... баюшки - баю,

Виростеш синочок... пам'ятай матір свою.
Ніч вже минає і встає зоря,
Мати хитала сина... думала - не дарма.
Всі погані думки від себе гнала,
І з якою гордістю в перший клас вела.
Роки пролетіли - вниз з гори, річкою,
В житті у хлопчиська - перший випускний.
Далі навчання в великому місті,
А потім синочок в армію пішов.
Мати переживала... ночі не спала,
Кожну копійку синові берегла.
Господа просила... все слова, як стогін,
Про здоров'я сина біля святих ікон.
Весілля відшуміла... "Дим стояв стовпом"
І синок покинув старий отчий дім.
Життя його кружляла в каруселі днів,
Не дзвонить... не пише матері своєї,
А вона плаче, сидячи біля вікна,
Сіра кішка... та вона - одна.
І душа ридає і під серцем пече,
Що ж син не їде... онуків не щастить?
Все у сина в загальному в житті добре,
Життя свою влаштував, сам себе знайшов.
Для сім'ї працював, не шкодуючи сил
... А про неї не згадав... а про неї забув.
І ніяк до сина це не дійде,
Що молитвою мами, він ось так живе.
Плаче син біля труни... "Мамочко, прости"
Ношу цю тяжку до кінця нести.
Пам'ятати про батьків - життєвий закон,
Він про це згадав після похорону.
На очі попалися в таємному куточку,
Сбереженья мами в носовій хустці.
Поряд записка... "Я тебе чекала,
Тут назбирала, що, синку змогла"
Плакав над грошима сам себе картаючи,
Він такі гроші робив за півдня.
І душа ридає... і прощення немає,
Мати їх збирала цілих десять років...

Забий на все, не падай низько,

Будь сміливою, радуйся, мрій.
Не приймай все занадто близько,
Та й взагалі... не бери.
Слова - всього лише чиясь думка,
Вони не означають нічого.
Будь сильною, і міняй рішення
За покликом свого серця.
Не бійся почуттів і сліз не бійся,
Плач, якщо хочеш, не терпи.
Але на добру налаштуйся,
Воно, звичайно, попереду.
Частіше усміхайся людям,
Посмішкою можна все сказати.
І обов'язково влюбляйся,
Щоб були іскорки в очах!
Проблеми були, є і будуть,
Не варто за них страждати,
Навколо є фільми, книги, люди -
Знайдеться, чим себе зайняти.
Вчися вчитися на помилках
(звичайно, краще на чужих).
І не соромся набитих шишок,
Життя таке, куди ж без них.
Будь позитивною людиною,
Люби людей, себе люби,
Наповни життя веселим сміхом,
Вдихни глибше і... Живи!