Слова можуть брехати. Жести, поцілунки, голос, очі іноді хитрують. Навіть серце інколи барахлить.
Найчесніші - це мурашки.
Краща подруга - це людина, якій і розповідати нічого не треба, вона і по очах бачить, що ти ідіотка, наробила)))
Ніколи не ображай і не намагайся брехати тій людині, яка дивиться в твої очі і бачить у них своє життя.
Що може бути краще закоханого чоловіка? Коли він всім виглядом показує, що любить тебе і тільки тебе. Коли він обіймає тебе ззаду. Коли при червоному кольорі світлофора цілує тебе, так несподівано і до мурашок приємно. Коли цілує сплячу тебе. Коли пише sms-ки після 10 хвилин розлуки. Коли його очі горять при вигляді тебе. Коли його друзі передають тобі привіти, а батьки кличуть у гості. Коли він ділиться з тобою переживаннями і просить допомоги. Коли в його майбутньому є тільки ти. Коли він щиро бажає завжди бути з тобою. Це безцінне.
Жінка - це вогонь у вогнищі, це тепло в ліжку, це аромат на кухні, це посмішка губ, це блиск очей - мати дітей і солодка казка в житті чоловіка!
Ти вибрався з грязі в князі, але швидко князем стаючи... Не позабудь, щоб не наврочити..., не вічні князі - вічна бруд...
Ти йдеш? - питала вона зі сльозами на очах...
- Так ... Я покохав іншу! Ти мені набридла, набридли крики дітей!
- Але ж це твої діти! Вони ще зовсім крихти! Як ти можеш?
- Все, відчепися! Ти стала негарна! - Ну я ще не оговталася після народження молодшого синочка!
- Це пройде!
- Я сказав, я йду!!!- закричав він і з силою відштовхнув.
Вона впала, боляче вдарившись головою об стіну. Схлипнула, але не заплакала, 2-х річний синочок, прокинувся і спостерігав цю «картину»
- Добре, йди, але запам'ятай, ми ніколи не звернемося до тебе! Ми
проживемо! Пішов зворотної дороги тобі немає!- спокійно сказала вона. Потім, пройшла в кімнату і взяла на руки немовля, місяців 5-ти і вони стояли втрьох, дивлячись у слід, колишньому чоловікові та батькові...
- Так, алло? Так йду я йду! - нервово кричав у трубку, молодий чоловік, років 30.
Пройшло 5 років...
«Боже, як вона мене дістала"-думав він, - піду посиджу в парку, додому зовсім не хочеться... Він сів на лавку і побачив грають хлопчаків.
" Цікаво, а як зараз виглядають мої діти? ... Зовсім великі вже, напевно... Як же вона? ...
Не дзвонила жодного разу... Дурень був... - і тут він побачив знайомий силует, - О боже, що це вона! Як підійти!- занервувався він, бачачи, як хлопці біжать до неї! Він наважився:
- Привіт! -сказав він.
- Здрастуй... - здивовано відповіла вона.
- Я такий радий вас бачити! Це ж мої діти? Як їх звати...
- Не важливо, тепер це не має значення!...
- Я хотів сказати...
- Ти вже все сказав, тоді...
І раптом, хлопчаки з криком «тато», кинулися в їх бік, чоловік
розхвилювався не верив своєму щастю, але малюки пробігли повз них і впали в обійми іншого чоловіка, який йшов до них. Вони підійшли, чоловік поцілував її і привітався з ним !
- Дорога, а хто це?
- А це просто перехожий, питав, де найближчий магазин! Нещодавно приїхав! Ходімо додому, я пиріжків напекла!
- Дядя, а магазин за рогом! - крикнув хлопчина років семи!
Немає коментарів:
Дописати коментар