“Що таке любов? "-запитали у маленького хлопчика.

"Вчора я віддав цукерку дівчинці, вона її їла, а мені було солодко"-відповів він.

Вмійте чекати свою любов В мороз, спеку і негоду. Не отруївши через невір'я кров, Вмійте чекати... нехай навіть роки. Вона знайдеться, не поспішай, Здалеку прийде іль поруч, Перетнуться дві душі, Ледь стикнувшись поглядом. І закрутиться голова Від передчуття і щастя... І злетять вгору любові слова, Розженуть хмари і негода... І відігріється душа, Замерзнувшая в чеканні. І ніжно-ніжно, ледве дихаючи, Зіллються разом два створіння... Вмійте чекати, вмійте вірити, Йдуть нехай роки не поспішаючи... І мить прийде

- Любий, скажи мені, будь ласка, ще раз три моїх улюблених слова.

- Я тобі куплю...

Коханому... я ніколи не прекословлю

і злість не вымещаю на посуді...
Ми все вирішимо спокійно і з любов'ю...
... як він мені скаже, так по-моєму і буде !!!

- Я люблю Вас.

- За що?
- Любов не ставить питань.

©Анна Кареніна

Любов - це не те, з ким ти можеш бачити себе.

Це той, без кого ти не можеш бачити себе.

Притча про любов.

Був один чоловік, уникав шлюбу все життя, і коли він помирав у віці дев'яноста років, хтось запитав його:
- Ти так і не одружився, але ніколи не говорив чому. Зараз, стоячи на порозі смерті, задовольни нашу цікавість. Якщо є якийсь секрет, хоч зараз розкрій його - адже ти помираєш, покидаєш цей світ. Навіть якщо твій секрет дізнаються, шкоди це тобі не заподіє.
Старий відповів:
- Так, я тримаю один секрет. Не те щоб я був проти шлюбу, але я завжди шукав ідеальну жінку. Я провів весь час у пошуках, і так пролетіло моє життя.
- Але невже на всій величезній планеті, населеної мільйонами людей, половина з яких - жінки, ти не зміг відшукати одну-єдину ідеальну жінку?
Сльоза скотилася по щоці вмираючого старого. Він відповів:
- Ні, одну я все-таки знайшов.
Запитувач був у повному невіданні. - Тоді що ж сталося, чому ви не одружилися? І старий відповів: - Та жінка шукала ідеального чоловіка...