Floral

істина

Лист маленького хлопчика...

Моя бабуся вийшла заміж. Їй 76 років, а йому 78. Познайомилися вони на цвинтар.Вона регулярно відвідувала могилу дідуся, а до сусідньої могили приходив він. Її майбутній чоловік. Він приносив квіти, годинами акуратно прибирав могилу дружини, і бабуся звернула на нього увагу. Одного разу, поки його не було, вона глянула на дату смерті жінки - 11 років тому. Спочатку бабуся з ним тільки віталася, потім розмовляла, а потім вони стали повертатися разом. Він проводжав її до будинку. У них від усього цього виникла цвинтарна дружба. І вони вирішили одружитися. За святковим столом народу було мало. Мій новий дід, Микола Іванович, підняв келих "Пепсі-Коли" - він взагалі не п'є (мама сказала, що непитущого чоловіка можна знайти тільки на цвинтарі), так ось, він підняв келих, усі притихли, він пильно подивився на бабусю і неголосно сказав:
- Аня, невже ти мене не впізнаєш?..

Губи бабусі затремтіли, вона кивнула:
- Впізнаю, Миколка, давно дізналася.

Уявляєш, Господи, вони вже були одружені. Їм було тоді 16 і 18 років. Прожили вони разом всього два місяці і розбіглися. Він вважав її легковажною, вона його - несолідним.

Зізнайся чесно, Боже, це Ти підстроїв?

© Льоша, 4 клас